З 25 по 31 травня 2026 року в Україні проводиться Національний тиждень безбар’єрності. Його мета — формування у суспільстві культури поваги до людської гідності, рівності, інклюзивності та створення доступного середовища для кожної людини.

Безбар’єрність — це не лише про пандуси чи фізичний доступ до приміщень. Насамперед це про ставлення до людини, повагу до її потреб, можливостей і права на рівний доступ до інформації, послуг, праці та комунікації.

Сьогодні тема безбар’єрності є особливо актуальною для України. Через війну значно збільшилася кількість людей, які потребують додаткової підтримки та доступності: ветеранів, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, людей похилого віку, батьків із маленькими дітьми. Тому формування безбар’єрного середовища є спільним завданням держави та кожного працівника державної служби.

Одним із основних інформаційних ресурсів у сфері безбар’єрності є «Довідник безбар’єрності», розміщений за посиланням: https://bf.in.ua/.

Цей ресурс створений для того, щоб пояснити простими словами, як спілкуватися без упереджень та дискримінації, як коректно вживати терміни, а також як формувати повагу до різноманіття.

Довідник наголошує: у центрі уваги завжди має бути людина, а не її особливість чи стан. Саме тому рекомендується використовувати коректні формулювання:

– «людина з інвалідністю», а не «інвалід»;

– «людина, яка користується кріслом колісним», а не «прикута до візка»;

– «людина з порушенням слуху», а не образливі або застарілі слова;

– «ветеран» або «ветеранка», а не узагальнювальні стереотипні формулювання.

Мова формує ставлення суспільства. І дуже важливо, щоб у службовому спілкуванні, документах, повідомленнях та щоденній роботі ми дотримувалися принципів поваги та недискримінації.

Окрему увагу слід звернути на стандарт державної мови «Термінологія безбар`єрності», розміщений за посиланням:

https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii/redakciia-sxvalena-1.pdf.

У цьому документі визначені рекомендовані терміни та мовні конструкції для офіційного, публічного та службового використання. Для органів державної влади це особливо важливо, адже саме через документи та комунікацію формується довіра громадян до державних інституцій.

Безбар’єрність також стосується доступності інформації. Інформація повинна бути:

– зрозумілою;

– доступною;

– викладеною простою мовою;

– зручною для сприйняття різними категоріями громадян.

Під час підготовки листів, повідомлень, оголошень або консультацій важливо уникати складних бюрократичних конструкцій, надмірно формальних фраз та неоднозначних формулювань.