Питання державної експертизи землевпорядної документації регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (далі – Закон), Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації (далі – Методика), затвердженою наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2004 року за № 1618/10217, та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері державної експертизи.

Відповідно до статті 1 Закону державна експертиза землевпорядної документації – це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об’єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об’єктів експертизи.

Згідно зі статтею 6 Закону об’єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали та документація державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 9 Закону обов’язковій державній експертизі підлягають:

— загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель;

— схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць

— проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;

— проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

— проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

— проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

— проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;

— технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Компетенція органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державної експертизи розмежована пунктом 4 Методики.

4.2.1. Обов’язкова державна експертиза (первинна, повторна та додаткова) проводиться щодо:

  • схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць (крім Києва, Севастополя, Сімферополя та міст обласного значення), селищ і сіл, а також територій відповідних рад;
  • проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;
  • проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім об’єктів загальнодержавного значення);
  • проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із особливо цінних земель у разі їх безоплатної передачі у власність громадянам для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва у межах норм, встановлених статтею 121 Земельного кодексу України, та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю);
  • проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів (крім міст Києва, Севастополя, Сімферополя та міст обласного значення);
  • технічної документації з бонітування ґрунтів (крім особливо цінних земель);
  • технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (крім  населених пунктів);
  • проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій (крім особливо цінних земель).